
Середземноморська кухня
3 рецепти
Кухня Середземномор’я об’єднує традиції багатьох країн, зокрема Греції, Італії та Іспанії. Основу страв середземноморської кухні становлять овочі, бобові, зернові та оливкова олія. Рибу, як правило, їдять частіше за м’ясо, а сир і йогурт — помірно.
У грецькому салаті цю основу добре видно: свіжі овочі, фета й оливкова олія. А салат з тунцем додає рибу, яку тут люблять понад м’ясо. Крім того, майонез у ньому легко замінити грецьким йогуртом. Обидва салати готуються лише за 25–30 хвилин. А салат капрезе представляє італійську частину регіону: помідори, моцарела й базилік без зайвих заправок.
Готуйте за рецептами середземноморської кухні разом із Smart Cooking Ideas.
Часті питання про середземноморську кухню
Це збірна назва кухонь країн навколо Середземного моря, а не одна кухня. Проте їх об’єднують оливкова олія, овочі, свіжа зелень і часник.
Найчастіше грецьку, італійську, іспанську, французьку й турецьку. Крім того, до неї належать кухні Північної Африки та Близького Сходу, наприклад марокканська й ліванська.
Щоденна основа — овочі, фрукти, бобові, зернові, риба й оливкова олія. Сир їдять лише помірно, а рибу частіше, ніж м’ясо. Класичну базу також описують як тріаду з пшениці, оливок і винограду.
Грецька кухня — одна із середземноморських, а середземноморська — ширша збірна назва. Спільна основа в них та сама, тобто свіжі овочі, оливкова олія й зернові. Однак грецькі страви впізнають за фетою та оливками.
Кухня — це кулінарні традиції країн регіону, а дієта — модель харчування на їхній основі. Тож не кожна середземноморська страва відповідає принципам дієти. Зокрема, дієта обмежує червоне м’ясо, солодощі та вершкове масло.
Бо в її основі овочі, фрукти, цільні зернові, бобові, горіхи, риба й оливкова олія. Такий раціон пов’язують із нижчим ризиком серцево-судинних хвороб. Проте йдеться про модель харчування загалом, а не про кожну страву.
Найчастіше орегано, базилік, чебрець, розмарин і часник. Також часник і цибуля є майже в усіх кухнях регіону. А на півдні та сході частіше додають кмин, шафран і паприку.
Здебільшого ні, адже смак будують на травах, часнику та лимоні. Гостріші страви є в Північній Африці, наприклад з пастою хариса. Також пластівці червоного перцю часто подають окремо.
Серед відомих — грецький хоріатікі, італійський капрезе, французький нісуаз і ліванський табуле. До речі, у нісуаз кладуть тунець. А табуле роблять з петрушки, помідорів і булгуру з олією та лимонним соком.
Як правило, оливковою олією з лимонним соком або червоним винним оцтом. До заправки часто додають сушений орегано, сіль і перець, а дехто кладе ще й часник.
Для салатів найкраще підходить нерафінована олія першого холодного віджиму, extra virgin. Особливо цінують її виразний фруктовий смак і легку гірчинку. Рафінована олія м’якша, тож краще підходить для смаження.
Це плоди одного дерева, оливи. Зелені зібрані недостиглими, а темні — стиглими. Слово «маслини» для темних плодів вживають переважно в Україні та пострадянських країнах.

