Мексиканская кухня
1 рецепт
Мексиканська кухня тримається на кукурудзі, квасолі та перці чилі. Страви мексиканської кухні часто гострі, бо чилі тут не шкодують. Також основу доповнюють місцеві помідори, авокадо, какао та ваніль. Втім, мексіканська кухня дуже різниться від регіону до регіону.
Поки що з рецептів мексиканської кухні в нас лише один, і він багатьох здивує. Це салат Цезар, що з’явився 1924 року в мексиканській Тіхуані. Автором вважають італійця Цезаря Кардіні, тож Юлій Цезар тут ні до чого. До речі, курки в оригіналі не було, тому наш рецепт із нею — домашня версія.
Смачного знайомства з кухнею Мексики разом із Smart Cooking Ideas!
Часті питання про мексиканську кухню
Ні, у мексиканській кухні багато м’яких, делікатних смаків. Гостроту часто додають уже за столом, бо сальсу чи чилі подають окремо. До того ж страви з чилі можна зробити і гострими, і м’якшими.
Текс-мекс — регіональна кухня США, що склалася в Техасі на основі мексиканських традицій. У ній більше тертого жовтого сиру, яловичого фаршу, сметани й пшеничних тортилій. Наприклад, фахітас, начос і чилі кон карне належать саме до текс-мекс.
Бо його придумали 1924 року в мексиканському місті Тіхуана. Автором найчастіше називають ресторатора італійського походження Цезаря Кардіні. Його ресторан приймав американців, які під час сухого закону їздили через кордон.
Традиційну мексиканську кухню внесли до списку нематеріальної спадщини ЮНЕСКО 2010 року. Визнали не окремі страви, а цілу культурну модель із землеробством, обрядами й давніми кулінарними навичками.
Один із найтиповіших — салат з пагонів кактуса нопаль з помідорами, цибулею, чилі та кінзою. Також популярні салати з хікамою й фруктами. А от тако-салат придумали в Техасі, це страва текс-мекс.
Головна приправа — перець чилі, свіжий і сушений. Крім того, найуживаніші трави — кінза й мексиканський орегано з цитрусовими нотками. Корицю ж кладуть не лише в десерти, а й у соуси, зокрема в моле.
Зі свіжих найчастіше беруть халапеньо, серрано та поблано. Проте серрано гостріший за халапеньо, а поблано м’який. Сушений поблано називають анчо, а чипотле — це копчений і висушений халапеньо.
Мексиканська поєднує традиції корінних народів Мезоамерики з іспанськими. Іспанська значно менш гостра й тримається на оливковій олії, часнику та морепродуктах. До речі, в Іспанії тортильєю називають омлет, а в Мексиці — тонкий корж.
Традиційна основа корисна, бо квасоля, кукурудза й овочі дають клітковину та рослинний білок. Калорійними страви роблять фритюр, багато сиру й сметани та великі порції. Однак це типово передусім для ресторанних і текс-мекс версій.
Автентичні обидві, хоча кукурудзяна основна в більшості регіонів Мексики. Пшенична ж типова для півночі країни й з’явилася після іспанського завоювання. До того ж пшеничні тортильї більші, тому в них загортають буріто.
Сальса іспанською означає будь-який соус, сирий чи варений. Наприклад, піко-де-гайо — сира сальса з помідорів, цибулі, чилі та кінзи з соком лайма. А гуакамоле — соус зі стиглого авокадо з лаймом і сіллю.
Видаліть з перцю білі перегородки й насіння, адже в них найбільше капсаїцину. Також можна подати чилі чи сальсу окремо. Крім того, печіння пом’якшують сир і сметана.
